МЕДИЧНЕ ОБСЛУГОВУВАННЯ
Сестра медична старша - Немчинова Світлана Петрівна
Ефективності оздоровчої роботи колектив дошкільного закладу досяг за рахунок її безперервності та методичного контролю. Медичне обслуговування дітей здійснюється медичним персоналом дошкільного закладу - сестра медична старша – Немчинова Світлана Петрівна. Протягом всього навчального року проводяться лікувально – оздоровчі заходи, направлені на зниження захворюваності, підвищення імунітету.
Інфекційні захворювання
Кір, краснуха, епідемічний паротит, поліомієліт, дифтерія, кашлюк можуть швидко поширюватись та загрожувати вам та вашій дитині. Єдиний спосіб захиститися від цих інфекцій та запобігти розвитку небезпечних ускладнень – зробити щеплення. Якщо ваша дитина пропустила щеплення за графіком чи не має їх взагалі, надолужте за першої ж можливості. Зверніться до найближчого закладу охорони здоров’я, щоб отримати щеплення безкоштовно.
Важливо пам’ятати!
Якщо дитина пропустила щеплення , то не потрібно починати з початку всі щеплення проти цієї інфекції. Якщо графік порушено, вакцинацію можна робити проти любої інфекції у будь-якому порядку. Радимо робити кілька щеплень одночасно - це світова практика, що дозволяє захистити дитину від кількох захворювань одразу. В Україні зареєстрований спалах поліомієліту - небезпечного захворювання, що може призвести до невиліковного паралічу. Упевніться, що ваша дитина отримала принаймні 2 дози вакцини ІПВ. У 2023 році є ризик спалаху кору. Подбайте, щоб дитина у 12 місяців мала першу дозу вакцини КПК (кір-краснуха-паротит) та у 6 років – другу дозу. При травмах існує високий ризик правця, підвищується ризик заразитися на гепатит В (наприклад, під час хірургічної допомоги). Подбайте, щоб дитина мала 3 дози вакцини від гепатиту В та всі щеплення від правця згідно календаря щеплень. Немає потреби в обстеженнях (аналіз крові, сечі, імунограма) перед вакцинацією. Захистіть себе та власну дитину!
Про педикульоз у дітей і дорослих
Педикульоз у дітей і дорослих – вельми неприємна хвороба; вона досить часто дає про себе знати, її спалахи частішають в осінній період, коли діти повертаються з місць масового відпочинку. Її вважають захворюванням, яке виникає внаслідок недотримання санітарних норм, однак ніхто не застрахований від появи педикульозу. Про його профілактику і лікування ви можете дізнатися на цій сторінці.
Що таке педикульоз?
Педикульоз в народі називають вошивістю. Назва утворюється від латинського слова «pediculus», переводить як «воша». Це паразитарне захворювання шкіри, волосяного покриву людини.
Розрізняють головну, лобкову і платтяну вошу, які поселяються відповідно на волоссі голови або лобка, а також в одязі. Всі вони живляться кров’ю людини, на якій паразитують. Яйця вошей (їх називають гнидами) прикріпляються до волосся людини або відкладаються в складки одягу.
Особливу небезпеку представляє здатність вошей переносити збудників серйозних захворювань, що становлять загрозу життю людини, таких як висипний або поворотний тиф.
Як передається педикульоз у дітей
Педикульоз – заразне захворювання, що передається побутовим шляхом. У дітей зазвичай зустрічаються головні і платтяні воші. Передаються вони при прямому контакті з носієм захворювання. Педикульоз у дітей може переходити від одного до іншого при використанні загальних гребінців, шпильок для волосся, одягу та постільних речей.
Нерідко зараження відбувається під час гри, коли діти близько стикаються головами. До речі, педикульоз – це захворювання, до якого не схильні тварини, тому людина не може «підчепити» його, граючи з кішкою або собакою.
Симптоми педикульозу в дітей
Діагностувати головний педикульоз у дітей досить просто, це батьки легко можуть зробити самостійно. Основним симптомом є поява волосяних вошей на голові дитини, а також гнид, які закріпилися на волоссі. Побачити вошей дуже легко, якщо розчесати волосся малюка над полотнищем світлої тканини або аркушем білого паперу.
Складніше діагностувати платтяних вошей. Про їх присутність говорять дрібні голубувато-сіруваті плями на шкірі малюка, розчіхані місця там де укуси. На місці запущених розчісів можуть утворитися гнійничкові захворювання шкіри.
Лікування педикульозу в дітей
Вилікувати педикульоз у дітей досить складно, потрібно позбавити дитину від дорослих вошей і від їх яєць. Це клопіткий процес, який вимагає терпіння, і ефективний тільки в тих випадках, коли доведений до кінця. В іншому випадку хвороба поновлюється.
В залежності від виду педикульозу у дитини різняться методи його лікування.
Волосяні воші видаляють шляхом щоденного розчісування волосся густим гребінцем. Гниди знімаються вручну. Волосся обробляють спеціальними антипедикульозними засобами, які продаються в аптеках. Також потрібне кип’ятіння постільних речей, одягу.
Процедура вичісування померлих вошей і видалення гнид повинна повторюватися щодня до тих пір, поки батьки не переконаються в тому, що голова дитини повністю очищена від паразитів. Щоб спростити процедуру, рекомендується підрізати довге волосся у дівчаток хоча б до плечей.
До речі, в старовину дитячий головний педикульоз легко усували, повністю збриваючи волосся на голові дитини.
Для перемоги над платтяною вошшю потрібно профілактично прокип’ятити або обшпарити паром одяг і постільні приналежності дитини, потім просушити їх на сонці або морозі в добре провітрюваному місці.
Також рекомендується обробити їх інсектицидним засобом (продається в аптеках), після чого доведеться їх випрати і провітрити на протязі протягом декількох днів.
Профілактика педикульозу в дітей
Кращою профілактикою педикульозу в дітей є дотримання санітарно-гігієнічних норм. Особливо важливо дотримуватися цього правила в місцях масового перебування дітей: у дитячих садках, школах, інтернатах, таборах.
Також дуже корисно привчити дитину користуватися тільки своїм гребінцем, не надягати чужий одяг (особливо головні убори). Старшій дитині потрібно розповісти про педикульоз і про методи його профілактики.
Вживання фіточаїв
Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань.
Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіточаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення. У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.
Разом із трав'яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.
Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.
Профілактика кишкових інфекцій .
Ці захворювання виникають внаслідок вживання інфікованих харчових продуктів або води, які проникають в організм людини через брудні руки, продукти харчування. Кишкові інфекції поширені повсюдно, навіть у розвинутих країнах, характеризуються високим рівнем захворюваності.
Серед дітей рівень захворюваності кишкові інфекції приблизно утричі вищий, ніж у дорослих. При цьому половина зареєстрованих випадків захворювань припадає на дітей раннього віку - до 3 років.
Для кишкових інфекцій характерна весняно - осіння сезонність. Саме у цей період відбувається ріст захворюваності. Збудники кишкових інфекцій передаються за допомогою фекально-орального механізма, харчовим, водним, контактно-побутовим шляхами. Факторами передачі є м'ясо, яйця, вода, кухонний інвентар, руки, мухи. Інфіковані продукти на смак і вигляд не відрізняються від безпечних та якісних.
Час від зараження до перших клінічних проявів захворювання триває від декількох годин до двох-трьох діб. Джерелом інфекції може бути хвора людина з клінічними проявами інфекції або здоровий носій. Носії становлять епідеміологічну небезпеку, оскільки вони ведуть активний спосіб життя, при цьому контактують зі здоровими людьми, займаються готуванням страв, будучи хворими працюють на об'єктах громадського харчування, на підприємствах, що займаються виготовленням продуктів харчування. Особливу небезпеку представляють носії кишкових інфекцій, які готують їжу для гостин та урочистих подій і не пройшли медичний огляд, у яких відсутній особистий санітарний паспорт.
Враховуючи те. що з настанням теплої пори року зростає небезпека щодо захворюваності на кишкові інфекції, для попередження захворювання належить виконувати такі вимоги:
- Перед приготуванням їжі та перед її вживанням обов'язково мити руки з милом.
- Не вживати м'ясні та молочні продукти, придбані на стихійних ринках, з рук приватних осіб.
- Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання (ріки, озера, підземні джерела, поверхневі води). Для пиття і приготування їжі - використовувати питну бутильовану воду або воду з централізованих джерел водопостачання.
- Не допускати споживання продуктів та напоїв з протермінованим терміном зберігання.
- Не вживати харчові продукти та напої при найменшій підозрі щодо їх якості. При неорганізованому відпочинку (туристичні мандрівки) для миття посуду і рук використовувати перекип'ячену воду. При харчуванні у лісі, на пляжі виключати контакт продуктів з грунтом та піском.
- Зберігати продукти харчування тільки у спосіб зазначений на упаковці та у встановлені терміни.
- При подорожуванні не рекомендовано брати у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські кремові вироби, м'ясні салати, паштети інші продукти, що потребують охолодження при зберіганні).
- На відпочинку без організованого харчування виключати приготування багатокомпонентних страв, що не мають достатньої термічної обробки (паштети, м'ясні салати, багатокомпонентні страви). Зберігання виготовленої страви без холодильного обладнання не має перевищувати 2 години. Овочі та фрукти перед вживанням ретельно мити, обдавати окропом.
У випадку виявлення перших ознак кишкового захворювання терміново звернутися до найближчої лікувальної установи. Не займайтеся самолікуванням. При груповому відпочинку хворого бажано тимчасово (до прибуття лікаря) ізолювати від колективу. При тяжкому стані хворого негайно викликати швидку допомогу.
ПАМ'ЯТАЙТЕ!
Тільки чітке дотримання всіх гігієнічних правил та вимог дасть можливість уникнути зараження кишковими інфекціями.
Вітряна віспа
Вітряна віспа (вітрянка) – інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі. Це захворювання є одним з найбільш поширених захворювань, які зустрічаються у дітей. Збудником інфекції є вірус, дуже чутливий до факторів навколишнього середовища. За межами організму людини він зберігається до 10-15 хвилин. На нього згубно діють сонячне опромінювання, високі температури, дезінфікуючі розчини. З потоком повітря вірус переноситься на відстань до 20 метрів.
Джерелом інфекції при вітряній віспі є людина, хвора на це захворювання. Індекс контагіозності становить 95-98%. Захворіти на вітряну віспу можливо у будь-якому віці, але максимальну кількість хворих виявляють у віці від 2 до 7 років.
Зараження вітряною віспою відбувається через слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, очей, але можливий і контактний спосіб зараження. Найчастіше хворіють на вітрянку діти, які відвідують дитячі садочки або школи. Враховуючи високу ступінь зараженості даним захворюванням, хворі повинні бути ізольовані від колективу і лікуватися вдома.
В практиці багатьох Європейських країн не прийнято вживати карантинних заходів, оскільки вважається, що саме на вітрянку краще перехворіти у дитячому віці, ніж заразитися нею дорослій людині. Незважаючи на всі заходи, уникнути розповсюдження вітрянки у дітей в дитячому колективі складно, тому що ще задовго до того, як з'являються симптоми, починається заразний період, і дитина в цей час відкрито спілкується з оточуючими.
Симптоми захворювання. Звичайно хвороба починається гостро з підвищення температури і проявів висипань. Симптоми на початку захворювання дуже схожі на респіраторну інфекцію, але разом з даними симптомами з'являється висипання на шкірі тулуба, кінцівок, потім на обличчі, волосяній частині голови, що підсилюється протягом 3-4-ох днів. Процес висипання відбувається поштовхоподібно. Висипання на шкірі супроводжуються сверблячкою. Нерідко одночасно з'являються пухирці на слизовій оболонці порожнини рота, кон’юнктиві, рідше – гортані і статевих органах.
Елементи вітряної віспи виникають і у вигляді плям. Потім на цьому місці утворюється папула, а потім – везикула. Як правило, збільшуються лімфатичні вузли (підщелепні, шийні, пахвові і пахові), їх величина і кількість визначаються кількістю висипань та переважною їх локалізацією.
Батькам слід пам'ятати, що ні в якому разі пухирці не слід видавлювати або проколювати, інакше можна занести інфекцію і значно ускладнити перебіг захворювання.
Лікування вітрянки у дітей. При легких та середньої тяжкості формах вітряної віспи терапія спрямована на профілактику вторинних бактеріальних ускладнень. Для цього щоденно змінюють одяг, постільну білизну, після їжі полощуть рот розчином антисептиків.
Медикаментозне лікування вітрянки може призначити тільки лікар, попередньо вивчивши симптоми захворювання. Вітрянка є захворюванням вірусного характеру, тому лікування антибіотиками призначати недоцільно – особливої користі воно не принесе, а враховуючи здоров'я сучасних дітей та екологію, антибіотики в даній ситуації принесуть тільки шкоду. Призначення антибіотиків виправдано тільки в тому випадку, коли до вітрянки приєднується якась бактеріальна інфекція, наприклад, нагноєння пухирців, розчесаного дитиною. Тому слід вжити всіх заходів, щоб не допустити розчісування. Для цього дитину треба постійно відволікати, розповідати їй про наслідки, грати з нею. Тобто, вітрянка – це те захворювання, яке потребує особливої уваги та терпіння з боку батьків. У звичайних, неускладнених випадках, при вітрянці лікування проводиться в амбулаторних умовах, госпіталізація не потрібна.
Але навіть враховуючи не сильно важкі і складні симптоми вітрянки, хворим дітям прописується дотримання постільного режиму на термін приблизно 7 днів.
Зняти свербіж допоможе змазування місць висипань спеціальними мазями, їх застосування слід також узгоджувати з лікарем. Раніше було прийнято «прикрашати» дітей, які хворіють на вітрянку, зеленкою. Особливого сенсу в цьому також немає, а ось додатковий стрес малюкові забезпечений. На сьогоднішній день існує достатня кількість сучасних препаратів, що не залишають на шкірі слідів і набагато ефективніше знімають свербіж і дезінфікують. Віддайте перевагу їм.
Не рекомендується розмочувати місця висипань, приймати ванну, а слід обмежуватися душем. Після прийняття водних процедур шкіру дитини потрібно промокати і просушувати (а не розтирати) пропрасованою пелюшкою.
Рекомендовано нескладну дієту, з включенням овочів, фруктів, кисломолочних продуктів, обов'язковим є рясне пиття.
Що таке поліомієліт
Поліомієліт - інфекційне захворювання з ураженням центральної нервової системи. Деякі переносять хворобу у легкій формі (наприклад, спостерігається короткочасний пронос, катар верхніх дихальних шляхів), інші - у важкій, аж до паралічу нижніх і верхніх кінцівок, в гіршому випадку може наступити смерть від паралічу дихальних м'язів. Поліомієліт найчастіше хворіють діти у віці від року до п'яти років, але можуть захворіти і дорослі. Раніше поліомієліт був дуже поширений, але з 1960 р. проводиться вакцинація поліомієліту.
Симптоми поліомієліту
- Підвищена температура.
- Болі в кінцівках.
- Порушення функцій шлунка і кишечника.
- Порушення свідомості.
- Ригідність шийних м'язів.
- Млявий параліч нижніх і верхніх кінцівок без порушення чутливості.
Причини поліомієліту
Існує три типи вірусів поліомієліту, які виділяються з випорожненнями інфікованої людини і залишаються життєздатними до трьох місяців. Вірус потрапляє в організм через воду і харчові продукти, що не пройшли термічну обробку. Вірусоносіями можуть бути і комахи. Однак 90-95% інфікованих не хворіють. Вони стають несприйнятливі до цієї інфекції, тому в їх крові утворюються антитіла. Захворюванню сприяють фізичне і емоційне перенапруження, загальне ослаблення імунітету.
Лікування поліомієліту
Лікування проводиться в лікарні. Призначаються заспокійливі, знеболюючі і сечогінні засоби, а також иммунноглобулин. Можна відразу зробити щеплення і прискорити утворення антитіл. При своєчасній вакцинації прояв симптомів захворювання буде ослаблено.
Необхідно вчасно зробити щеплення! Поліомієліт - інфекційна хвороба, тому про кожному випадку захворювання треба інформувати органи охорони здоров'я. У Латвії щеплення від поліомієліту роблять грудним дітям.
При підозрі на поліомієліт (болі в ногах і слабкість) необхідно відразу звертатися до лікаря, особливо, якщо були контакти з хворими на поліомієліт.
Лікар діагностує хворобу за характером паралічу, температурі тіла пацієнта і за зміни мозкової рідини (після виконання люмбальної пункції). Збудника хвороби можна встановити з аналізу калу.
Перебіг хвороби
Інкубаційний період триває близько 10 днів. Перші симптоми захворювання схожі на грип. На початковій стадії іноді виникають порушення функцій шлунка і кишечника. Через три дні температура знижується, потім знову раптово підвищується, з'являється занепокоєння, посилюється потовиділення, людина може втрачати свідомість, може з'явитися запалення мозкової оболонки, розвивається параліч (частіше м'язів ніг і рук). Можливе порушення дихання і кровообігу. Тривалість паралічу від декількох годин до 2-3 днів. Хвороба може припинити прогресувати на будь-якій стадії. При інтенсивному лікуванні наслідки можуть бути незначними. Найчастіше залишається атрофія м'язів, контрактура рук і ніг, деформація хребта.
Небезпечний поліомієліт?
Небезпечні ускладнення поліомієліту - центральний параліч дихання, параліч ковтальних м'язів, висхідний параліч (запалення нервів спинного і головного мозку). Ці ускладнення часто призводять до смерті. Відновлення паралізованих кінцівок можливо при застосуванні лікувальної гімнастики (час відновлення від півроку до півтора років).
Профілактика поліомієліту
Кращий профілактичний засіб поліомієліту - вакцинація (ослаблені збудники хвороби приймаються перорально). Вакцинація грудних дітей проводиться на 4,5 і 18 місяці їх життя. Робити щеплення влітку не рекомендується, це час року вакцина іноді «не діє».
Вакцина від поліомієліту ефективна протягом 5-10 років. В даний час небезпека зараження мінімальна, хоча в деяких країнах ще реєструються спалахи поліомієліту. Тому перед подорожжю в будь-яку екзотичну необхідно зробити щеплення.
